| Головна » Файли » Дисципліна » Лекційні заняття | [ Додати матеріал ] |
| [ Викачати з сервера (136.0 Kb) ] | 01.07.2015, 15:10 |
План лекції (навчальні питання):
Вступ (5 хвилин)
Висновок (5 хвилин) Література:
Вступ
Сьогодні ми приступаємо до вивчення наступного розділу дисципліни “Інженерно-технічні засоби охорони та нагляду”. Запишіть будь ласка тему 2-ї лекції: “Технічні засоби охорони в в установах виконання покарань”.
Метою вивчення даної теми є:
Актуальність вивчення дисципліни. Незважаючи заходи, які вживаються органами та підрозділами ДКВС України, засуджені продовжують скоювати втечі з місць позбавлення волі, злочини. Аналіз цих подій показує, що одним із впливових факторів скоєння втеч є :
Тому предметом нашого подальшого розгляду і буде визначення місця технічних засобів в організації охорони об’єктів та посилення нагляду за засудженими.
1. Призначення та класифікація технічних засобів охорони
Для забезпечення охорони і безпеки на об’єктах необхідно вирішувати комплексну задачу по вибору, установці і експлуатації не тільки інженерних, а і технічних засобів охорони. Швидкий технічний прогрес у світі, який спостерігався в останні роки, не обминув і ринок розвитку охоронних споруд. Комп’ютерна техніка увійшла у наше повсякденне життя і все більше місце займає і в питаннях забезпечення охорони, нагляду та безпеки об’єктів. З’являються все більше нових не тільки технічних засобів охорони, а і цілих охоронних комплексів. Що ж ми будемо називати технічними засобами охорони? Технічними засобами охорони (ТЗО) називаються спеціальні електронні вироби, які призначені для підвищення рівня охорони, нагляду та безпеки об’єктів. Технічні засоби охорони повинні надійно спрацьовувати при різноманітних обставинах, які складуються на об’єкті. Зміна погодних умов, температура повітря, рельєф місцевості, перепади з електроживленням – це параметри, які можуть впливати на надійність роботи технічних засобів охорони. Тобто під надійністю роботи необхідно розуміти наступне:
Але, крім цього, до технічних засобів охорони висуваються й інші вимоги: Так, зокрема, в частині ІІІ наказу ДДУПВП №158-2000 року визначаються технічні умови обладнання засобами ОТС установ виконання покарань. В загальних положеннях цієї частини передбачено наступні вимоги:
До апаратури також можуть висуватися й додаткові вимоги:
Одне із найбільш складних завдань для охоронних систем – це виявлення порушника на відкритих ділянках місцевості, по периметру установ. Це викликано наявністю багатьох витоків перешкод і дестабілізуючих факторів (повітря, дощ, сніг, сонце та інших). Тому завдання охорони великих ділянок місцевості повинна вирішуватись з урахуванням особливостей експлуатації в складних кліматичних умовах. В той же час необхідно відзначити, що периметрові системи охорони є найбільш ефективними засобами виявлення спроб втеч засуджених та захисту від несанкціонованого проникнення на територію об’єктів.
Головне завдання, яке повинні вирішувати технічні засоби охорони – сприяти підвищенню надійності охорони об’єктів при максимальній надійності та ефективності роботи технічних засобів.
До технічних засобів охорони відносяться:
На базі перерахованих засобів будується будь-яка система технічних засобів охорони, будь-якої складності. Можна дати загальне визначення системи технічних засобів охорони: Система ТЗО – це сукупність різноманітних засобів, які забезпечують подання інформації про порушника. Залежно від засобів, які включаються до складу систем технічних засобів охорони, їх поділяють на:
Система технічних засобів охорони, яка включає в себе декілька охоронних систем отримала назву охоронний комплекс.
Висновок до першого питання Ми з’ясували роль і місце технічних засобів в організації охорони об’єктів ДПтС України. Визначили призначення ІТЗО на об’єктах ДПтС України, основні завдання, що на них покладаються, вимоги які до них пред’являються, дали загальну класифікацію технічних засобів охорони і нагляду.
2. Система охоронно-тривожної сигналізації
Система охоронно-тривожної сигналізації (далі - СТС) призначена для виявлення фактів несанкціонованого проникнення в заборонені зони, об’єкти, приміщення, передачі сигналу тривоги на пульт охорони і ввімкнення кінцевих пристроїв (сирена, освітлення, принтер та ін.). Система охоронно-тривожної сигналізації складається з 3-х частин:
Засоби виявлення – це чутливі пристрої, які здатні реєструвати та передавати сигнал про виявлення ними засудженого (порушника) чи заборонених речей. Засоби виявлення встановлюються в забороненій зоні об’єкту, на контрольно-перепускному пункту і на внутрішній території об’єкту. Як було вже сказано, одне із головних завдань, яке вирішують системи СТС в установах ДПтС України, – це виявлення порушника на відкритих ділянках місцевості та заборонених зонах. Периметрові системи охорони є найбільш ефективними засобами запобігання втечам засуджених та захисту від несанкціонованого проникнення на об’єкт . На сьогоднішній день спектр периметрових систем виявлення достатньо широкий. За конструктивним виконанням їх можна розподілити на :
При побудові периметрової системи СТС в установах виконання покарань всі засоби виявлення утворюють зони, рубежі і ділянки виявлення. Зоною виявлення датчика називається обмежена по висоті (глибині), ширині та довжині частина простору, в якому при доступному рівні перешкод із завданою вірогідністю виділяється інформація про порушника або заборонені речі. Сукупність зон виявлення одного чи декількох типів датчиків, встановлених певним порядком на об’єкті охорони, утворює рубіж виявлення. Рубіж виявлення для більш точного визначення місця його порушення поділяється на ділянки. Довжина ділянок залежить від тактико-технічних даних датчиків, рельєфу місцевості, конфігурації забороненої зони об’єкту охорони і не повинна перевищувати 200 м.
Залежності від складності побудови та функціональних можливостей засоби виявлення поділяються на:
За виконанням вони можуть бути стаціонарними і переносними. За призначенням засоби виявлення поділяються на:
Датчик виявлення – це чутливий пристрій, який реєструє сигнал про зміну конкретної фізичної величини чи параметру (тепло, світло, звук тощо) й передає цей сигнал для подальшої обробки. Складається з чутливого елемента (навести приклад електромеханічного датчика). Датчик-детектор – це чутливий пристрій, який реєструє і аналізує сигнал про порушення в контрольованій зоні. Складається з чутливого елемента та схеми обробки сигналу (навести приклад інфрачервоного датчика). Прилад виявлення – це чутливий пристрій, який реєструє, аналізує і видає тривожний сигнал про порушення в контрольованій зоні (виявлення заборонених речей) безпосередньо на місці встановлення пристрою.
Засоби виявлення повинні забезпечувати:
Засоби збору та обробки інформації – є центральними пристроями будь-якої системи технічних засобів охорони, який забезпечує прийом сигналів від встановлених датчиків, світлову та звукову індикацію про їх надходження і включення засобів оповіщення та виконавчих пристроїв. Передача сигналів до засобів оповіщення може здійснюватись в автоматичному режимі, без втручання людини (охоронна сигналізація), або за допомогою працівників в місцях несення служби (тривожна сигналізація). Крім своїх основних функцій засоби збору та обробки інформації повинні забезпечувати самоблокування вхідних сигналів та їх запам’ятовування (лічильник спрацювань, ОЗП комп’ютера). До засобів збору та обробки інформації відносяться:
У якості ППК використовують різноманітні панелі, які відрізняються одна від іншої кількістю підключених датчиків, типом цих датчиків та іншими сервісними можливостями. Все більше засобів збору та обробки інформації будується на базі ПК, що дозволяє значно розширювати їх функціональні можливості.
Засоби оповіщення та виконавчі пристрої – призначені для оповіщення особового складу про спрацювання системи ТЗО (подачі світлового і звукового сигналів про напад, надзвичайні обставини на об’єктах охорони для виклику посадових осіб), для збору особового складу по тривозі, а також для управління різноманітними механізмами, які забезпечують посилення безпеки.
Засоби оповіщення складаються із:
Прийомні апарати можуть встановлюватись окремо або входити до складу пульту управління технічними засобами охорони. Напруга в ланцюгу пристроїв засобів оповіщення не повинна перевищувати 42 В.
До виконавчих пристроїв належать:
А також механізми включення додаткового освітлення, індикації кількості спрацювань, блокування ділянок і т.п.
Висновок до другого питання Розглянувши друге питання, ми визначили призначення системи охоронно-тривожної сигналізації та її складових. Дали їх класифікацію за різними критеріями, а також з’ясували, як залежить місце розташування від функціональних можливостей обладнання.
3. Системи відеоспостереження
Системи відеоспостереження призначені для візуального спостереження за охоронюваним об’єктом за допомогою відеокамер. Вони дозволяють стежити одночасно за одним чи декількома об’єктами. Камери спостереження можуть бути розташовані як усередині приміщення, так і зовні. Але розглядати системи відеоспостереження як альтернативу системам ОТС ми поки що не можемо. Завдання, які вирішують ці системи в установах КВС, полягають у:
Системи відеоспостереження разом із системами ОТС дозволяють створити гнучку і нарощувану систему безпеки об’єктів.
Загальна система спостереження складається з:
Найпростіша система відеоспостереження включає в себе одну чи кілька відеокамер і монітор. Камери можуть бути встановлені на поворотних пристроях зовні чи усередині приміщення і дозволяють здійснювати цілодобове спостереження за охоронюваною територією. Управління системами відеоспостереження залежно від їхньої складності й обстановки на об’єкті може бути автоматичним чи ручним. Разом з цими засобами система спостереження може використовувати детектори руху, системи освітлення й інші додаткові пристрої. У системах відеоспостереження, розрахованих на використання декількох камер, на екрані одного монітора можна одночасно відображати зображення від усіх камер. При необхідності зображення від будь-якої камери можна оперативно розгорнути на весь екран, та послідовно виводити зображення на монітор.
Висновок до третього питання Визначено призначення систем відеоспостереження, завдання, які вони вирішують, їх складові та принципи роботи.
4. Системи контролю та управління доступом
Системи контролю і управління доступом призначені для автоматизованого допуску в приміщення тільки тих користувачів, яким дозволено відвідування даного приміщення. Вони засновані на використанні електронних засобів, які керують пересуванням людей через контрольовані точки проходу. Це можуть бути невеликі системи на 1-3 двері чи системи, що контролюють переміщення декількох сот або тисяч чоловік. Користувач ідентифікує себе за допомогою цифрового коду, ключа, електронної чи магнітної картки. В установах ДКВС України вирішується завдання обмеження доступу по двом напрямкам:
Ці завдання вирішуються різними способами. У виправних колоніях для керуванням доступом до приміщень ДІЗО, ПКТ використовується спеціальна система “Примула”. Вона забезпечує дистанційне керування доступом до цих камер з приміщення ЧПНУ. У слідчих ізоляторах використовуються системи кодованого доступу до режимних корпусів і на внутрішні пости несення служби черговою зміною. Також забезпечується дистанційне керування доступом до камер, де утримуються засуджені до довічного позбавлення волі, карцерів, які знаходяться на профілактичних обліках як схильні до різного роду правопорушень. Крім цього, кожний працівник має можливість увійти тільки до приміщень, які визначаються його службовими обов’язками. З цією метою установа обладнується декількома видами механічних замків. Системами управління доступом до приміщень обладнуються також і кімнати зберігання зброї. Вони повинні забезпечувати дистанційне відкриття електрозамків на цих дверях тільки черговим або начальником відділу охорони. Використання систем обмеження доступу є найбільш ефективним способом забезпечення належної ізоляції засуджених, підвищення якості служби черговим нарядом.
Загальна система контролю та управління доступом складається з:
Засоби управління доступом – це засоби, в яких зберігається інформація про користувача та доступ до цієї системи. Вони розрізняються за фізичними принципами реалізації (кнопкові клавіатури, спецключі, пластикові картки з магнітною смугою, штриховим кодом, безконтактні картки, ключі і картки із вбудованими інтегральними мікросхемами – смарт-картки і т.п.). Ці пристрої розташовуються безпосередньо біля дверей та інших місць проходу, які повинні обмежувати переміщення користувачів (турнікет, шлюз і т. п.). Крім того, сучасні системи можуть виконувати ще ряд таких функцій як контроль часу відкриття двері, контроль однієї зони охорони.
Засоби обробки інформації – це засоби, які управляють роботою системи і приймають рішення щодо можливості проходу людей. Вони зчитують та дешифрують отриману інформацію відповідно до алгоритму роботи даної системи. На підставі інформації, що зберігається в ньому, про конфігурацію системи обмеження доступу і правах користувачів цієї системи засоби обробки інформації приймають рішення про доступ конкретного користувача, що пред’явив пристрій ідентифікації, через конкретну точку проходу в конкретний час. За принципом побудови їх поділяють на:
На сьогоднішній день саме останні (автоматичні) системи отримали бурний розвиток і широко використовуються у забезпеченні охорони та нагляду в європейських країнах та США.
Виконавчі пристрої – це електромагнітні замки, які встановлюються безпосередньо в місцях проходу.
Висновок до четвертого питання Визначено призначення систем контролю і управління доступом, завдання, які вони вирішують, складові та принципи їх побудови.
5. Засоби службового зв’язку
Засоби службового зв’язку – це засоби, які призначені для прийому, оброки та передачі речової інформації. За способом передачі інформації розрізняють:
До засобів службового зв’язку відносяться:
Службовий зв’язок організовується у всіх видах служби як усередині варт і чергових змін нагляду та безпеки, так і між ними. Спосіб і вид зв’язку визначається старшим начальником і залежить від характеру завдань, які виконуються, віддалення варт і чергових змін від відділів, а також від наявності сил і засобів. Службовий зв’язок поділяється на:
До оперативного відноситься зв’язок начальника варти з чатовими, помічником начальника варти і начальником відділу охорони. Оперативний зв’язок має бути автономним. Зв’язок начальника варти з відділом охорони може здійснюватись по лінії (каналу) відомства. До об’єктового зв’язку відноситься зв’язок ЧПНУ з черговою зміною молодших інспекторів з нагляду та безпеки, співробітниками установи, які здійснюють нагляд за засудженими, а також гуртожитками, медичною частиною, торгово-побутовими приміщеннями, диспетчерською і виробничими підрозділами об’єкту. Між начальником відділу охорони, начальником варти, начальником установи, його черговим помічником, черговою зміною організується зв’язок взаємодії. Оперативний, об’єктовий та зв’язок взаємодії забезпечуються силами і засобами ВК. Оперативний та об’єктовий зв’язок повинні бути автономними (тобто не мати виходу до міської телефонної мережі). Відповідно до вимог наказу ДДУПВП № 70 2000 року всі лінії телефонного зв’язку не повинні виходити за межі зон, що охороняються. Вихід на міську телефонну лінію визначеній категорії працівників повинен здійснюватись через комутаторний вузол, що знаходиться поза межами зон, що охороняються. Службовий зв’язок під час конвоювання засуджених забезпечується табельними радіозасобами установи.
Висновок до п’ятого питання Визначено призначення засобів службового зв’язку, їх складові й класифікацію за різними критеріями, а також особливості його організації.
6. Засоби електроживлення ТЗО
До засобів електроживлення відносяться:
Засоби електроживлення повинні забезпечувати:
До джерел змінного струму належать: лінії подачі електроживлення через місцеву електромережу; дизель-генератори, бензо-електричні генератори.
До джерел постійного струму належать: акумулятори; батареї.
Акумулятором називається таке хімічне джерело електричної енергії, в якому проходять зворотні процеси, тобто перетворення хімічної енергії в електричну і навпаки. Батарея – це таке хімічне джерело енергії, в якому відбуваються невідтворні хімічні процеси Випрямлячі та стабілізатори є допоміжними засобами електроживлення. Випрямлячі призначені для перетворення змінного струму у постійний. Стабілізатори призначені для підтримання напруги у заданих межах при можливих її коливаннях (у нижчу або більшу сторону). Розподільні, випрямляючі, стабілізуючі, зарядно-розрядні пристрої і комутаційні апарати розташовуються, як правило, в спеціально обладнаному приміщенні КПП біля операторської або встановлюються в безпосередній близькості від споживачів. Акумулятори розташовуються в спеціально обладнаних приміщеннях або у витяжних шафах. Для технічного обслуговування засобів електроживлення необхідно мати: – основні захисні ізолюючі засоби (діелектричні рукавиці, інструмент з ізольованими ручками, указники напруги) і додаткові захисні ізолюючі засоби (діелектричні колоші, діелектричні резинові килимки, ізолюючі підставки). Для приготування електроліту та обслуговування акумуляторів необхідно мати: – резинові рукавиці й чоботи, спецодяг, резиновий фартух, захисні окуляри, скляну або керамічну кружку з носиком ємністю 1,5-2 л, ареометр та випробувач.
Висновок до шостого питання Розглянуто складові засобів електроживлення, функції, що на них покладаються.
Висновок до лекції Побудова ефективної та якісної системи охорони, забезпечення належної ізоляції засуджених неможлива без використання технічних засобів охорони та нагляду. Кожна з розглянутих систем ТЗО вирішує свої тільки їй властиві завдання. А створення охоронних комплексів на базі сучасних ТЗО у взаємодії із силами охорони та нагляду створюють дійсно ефективну систему не тільки виявлення та попередження втеч, а і недопущення правопорушень засудженими на внутрішній території об’єктів.
Укладач: Викладач кафедри спеціальної підготовки кандидат юридичних наук майор внутрішньої служби В.І.Пазиніч
| |
| Переглядів: 5112 | Завантажень: 80 | | |
| Всього коментарів: 0 | |