ВСТУП

Останнім часом значно підвищився інтерес до тематики цифрової ідентифікації особистості, що прийнято пов'язувати із зростанням загроз міжнародного тероризму, проблемами процесів демократизації при переході до інформаційного суспільства. Інтерес до цифрової ідентифікації особи зростає також у зв'язку із збільшенням обсягів торговельних операцій, здійснюваних через глобальні комп'ютерні мережі, зокрема через Інтернет. Необхідність регламентації доступу виникла з незапам'ятних часів і пов'язана з природним бажанням кожної людини захистити те, чим він володіє. Але регламентація доступу неможлива без ідентифікації особи за принципом "свій - чужий".

Цифрова ідентифікація особи нерозривно пов'язана з такими поняттями, як ідентифікація особистості, біометрія, електронний цифровий підпис, електронні регістри, паспорта.

Ідентифікація особи (лат. Identificare) - ототожнювати. Встановлення тотожності особистості людини за сукупністю ознак шляхом порівняльного їх дослідження. У слідчій та судовій практиці здійснюють Ідентифікація особи підозрюваних у скоєнні злочину, кримінальних злочинців, невідомих осіб, затриманих правоохоронними органами, невідомих трупів та ін.

Біометрія (англ. Biometrics) - технологія ідентифікації особи, яка використовує фізіологічні параметри суб'єкта (відбитки пальців, райдужна оболонка ока і т. д.)

1.                Призначення і загальна характеристика.

Існує обмежена кількість характерних властивостей особистості, які можуть бути використані для її ідентифікації:

·       Те, чим володіє особистість, (розпізнавальний знак, ключ або пластикова картка);

·       Те, що знає особистість (секретна інформації, пароль, персональний ідентифікатор);

·       Особливості поведінки (мова, почерк, характер роботи на клавіатурі);

·       Деякі фізичні характеристики (відбитки пальців, форма руки, візерунок кровоносних судин).

Ці властивості використовуються в повсякденній практиці при спілкуванні людей один з одним для впізнання візитерів, повідомлень і т.д. На їх основі створені спеціальні автоматичні прилади і розроблені методи аутентифікації, застосовувані, наприклад, у судовій практиці.

Зараз ідентифікація людей і регламентація доступу здійснюється в основному за пред'явленням якогось документа, магнітної картки, ключа, шифру, і т.д. Але це не дає повної впевненості в тому, що пред'явник дійсно має право доступу. А між тим природа створила людей досить різними, і вже немає необхідності плодити документи, що підтверджують це.

Кожна людина індивідуальна, іншого такого немає, не було і не буде. Проведені більше 20 років дослідження підтверджують це. Розроблено математичні методи, що дозволяють по частині тіла людини, його фотографії, голосу, підпису стверджувати, що це один і той же чоловік (біометрична ідентифікація особи). Такі методи дозволяють впевнено ідентифікувати людину.

Біометричні технології активно застосовуються в багатьох областях пов'язаних із забезпеченням безпеки доступу до інформації та матеріальним об'єктам. З метою цифрової ідентифікації особистості багато держав в найближчій перспективі планують ввести в обіг паспорта з біометричними даними. Наведемо лише деякі приклади, що свідчать про ці процеси.

У рамках безвізової програми США підписала з 27 країнами угоди, за якою громадяни цих держав зможуть в'їжджати на територію США строком до 90 днів без візи за обов'язкової наявності біометричних документів. Програма вступила в дію з 26 жовтня 2005 року.

Британський уряд з 2008 року видає візи з біометричними даними тим іноземцям, які мають намір в'їхати до Великобританії для роботи, навчання або проживання на термін більше шести місяців. Для цього по всьому світу будуть організовані 150 центрів для сканування біометричних даних.

У Російській Федерації вже затверджено форму нового закордонного паспорта. За 2006 рік у Росії видано близько 3 тисяч закордонних паспортів з біометричними даними. У 2007 новий російський закордонний паспорт буде введений в масовий обіг. Паспорт включає фотографію, зроблену методом лазерного гравірування і відбитки пальців.

Україна також не стоїть осторонь від застосування біометричних даних при вирішенні певних завдань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2004 року №1500 на виконання Указу Президента України від 30 квітня 2004 року № 500 «Про створення Єдиного державного реєстру фізичних осіб» (в даний момент зазначені Постанова Кабінету Міністрів України та Указу Президента України недійсні) було затверджено Концепцію створення Єдиного державного реєстру фізичних осіб, яка передбачала, в якості основи побудови інформаційного забезпечення цього Реєстру, використання даних біометричної ідентифікації та машинозчитуваної інформації.

Концепція створення Єдиного державного реєстру фізичних осіб дала визначення терміну «біометрична ідентифікація», як способу підтвердження особи, приналежності паспорта його власнику шляхом розпізнавання і зіставлення, зафіксованих носіями біометричної інформації біометричних даних (кольору очей, малюнка сітківки ока, відбитків пальців, геометрії руки, а також малюнка особи).

23-го лютого 2007 року Верховний Рада України 233 голосами народних депутатів прийняв Постанову Верховної Ради України «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтва про народження», яким затверджується «Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон».

Цим «Положенням про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» передбачається внесення відомостей до сторінки даних паспорта шляхом лазерного гравірування та лазерної перфорації. Крім того, передбачається, що додаткова інформація (зокрема, біометрична) про власника паспорта, зміст якої визначається чинним законодавством, може відображатися безконтактним електронним носієм, що вмонтований у паспорт.

Однак необхідно зауважити, що прийняте зазначена Постанова Верховної Ради України створює певну юридичну колізію - одночасно діє і Указ Президента України «Про внесення змін до Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» від 10 березня 2005 № 457, положення якого не передбачають застосування при виготовленні закордонних паспортів ні лазерного гравірування, ні лазерної перфорації, ні додаткової інформації (зокрема, біометрична) про власника паспорта, окрім як, на прохання громадянина України, даних про його місце проживання, номера телефону, а також групи крові і резус-фактор.

15 грудня 2006 року 255 - ма голосами народних депутатів України Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект Закону України «Про Національний демографічний регістр». У статті 9 «Інформація регістру» цього проекту Закону України передбачається, у разі прийняття Верховною Радою України відповідних рішень, внесення до паспорта громадянина України для виїзду за кордон і біометричних даних особи, а також застосування біометричної інформації для ідентифікації особи на електронному носії (мікрочіпи), який передбачається вмонтувати в правий форзац документа. Також цей законопроект передбачає використання високотехнологічних методів виготовлення документів, у тому числі і лазерне гравіювання, і лазерну перфорацію.

Сучасні методи статичної біометричної ідентифікації:

Статичні методи біометричної ідентифікації особи ґрунтуються на невід'ємних фізіологічних характеристиках людини даних йому від народження. До цих методів належать:

• Аналіз відбитків пальців. В основі цього методу лежить унікальність для кожної людини малюнка паппілярних візерунків на пальцях. Дана технологія є найпоширенішою серед усіх біометричних методів.

Компанія NEC розробила сенсор для розпізнавання відбитків пальців, ймовірність помилки (false acceptance rate, FAR) якого - менше однієї десятіміліонної, що на два порядки краще, ніж у поширених в даний час сенсорів.

Компанія Microsoft розпочала продаж USB-пристрої розпізнавання відбитку пальця "Fingerprint Reader". Новинка сумісна з усіма версіями операційної системи Windows XP, включаючи Media Center Edition і Tablet PC Edition, її вартість $75. Пристрій "Fingerprint Reader" дозволяє асоціювати відбиток пальця з паролями користувача і використовувати його для швидкого доступу, наприклад, до веб-сайтів, що вимагають введення пароля, або ж для швидкої зміни користувача, у випадку якщо комп'ютером користуються кілька людей і т.д.

Компанія APC також представила біометричний менеджер паролів (Biometric Password Manager) - персональний сканер відбитків пальців, який полегшує користувачам комп'ютерів управління особистими паролями. Біометричний менеджер паролів запам'ятовує до двадцяти еталонів відбитків пальців, що дозволяє зберігати паролі двадцяти користувачів на одній комп'ютерній системі. Для ідентифікації користувачеві досить прикласти до пристрою палець. У комплект поставки включений кабель USB довжиною 1,8 м і сумісний з операційними системами Windows (XP , ME , 2000 і 98) програмне забезпечення, що дозволяє зберігати необмежену кількість імен користувачів і паролів.

Російська компанія Смартлок, постачальник біометричних дверних замків, оголосила про застосування в смартлоки оптичних сенсорів нового покоління, що використовують технологію розпізнавання nRoll - 360, яка дозволяє прикладати палець до сенсора під будь-яким кутом, до 360°. Нові сенсори використовують удосконалений алгоритм розпізнавання, який сам розгортає зображення і порівнює його з еталоном. Показники помилок - ймовірності непропуску «свого» (FRR - False Reject Ratio) і пропуску «чужого» (FAR - False Accept Ratio) складають рекордні показники 0,001 % і 0,0001 % відповідно (Sec.ru).

• Аналіз форми долоні. Даний метод, побудований на геометрію кисті руки. За допомогою спеціального пристрою будується тривимірний образ кисті руки, за яким формується згортка і розпізнається особистість. Наприклад, пристрій під назвою «Biometric Hand Reader» IR Recognition Systems одночасно аналізує понад 31,000 точок руки і виробляє більше 90 вимірів руки, визначаючи відповідність людини і його ID. Така процедура займає менше секунди і виробляє ідентифікацію з високим ступенем точності.

• Аналіз форми обличчя. У цьому методі ідентифікації будується тривимірний образ обличчя, виділяються контури брів, очей, носа, губ і т.д. Компанія Lenovo приступила до постачань індійським покупцям нових ноутбуків Y300 і Y500. Ноутбуки оснащені вбудованою системою біометричної ідентифікації Veriface. Зазначена система ідентифікує господаря ноутбука по його обличчю. Моментальне фото господаря перетворюється в цифрову "карту" обличчя власника ноутбука, і вона перетворюється на "пароль" для доступу в Windows і прикладні програми. Таким чином, самі паролі власнику ноутбука ні створювати, ні тим більше запам'ятовувати і постійно вводити не потрібно. Міністерство внутрішньої безпеки США (The US Department of Homeland Security, DHS) схвалило стандарт за особовим розпізнаванню, розроблений, щоб відповідати міжнародним біометричним стандартам, використовуваним в таких програмах, як проїзні документи.

• Аналіз запаху. Не так давно хіміки з Лестерського університету розробили пристрій, здатний розпізнавати людей і місцевість за запахом. Електронний ніс зможе дізнатися марку парфумів або визначити "власника" дихання або запаху тіла менше ніж за хвилину, аналізуючи летючі органічні сполуки і порівнюючи їх з наявними в базі даних. Таким чином, до набору біометричних даних про людину додався ще один параметр - "відбиток запаху".

Крім названих статичних методів біометричної ідентифікації особистості можна вказати ще й на такі, як аналіз райдужної оболонки ока і аналіз ДНК, а також є і інші методи.

Динамічна ідентифікація - ідентифікація психологічна

Динамічні методи біометричної ідентифікації особи ґрунтуються на поведінкової характеристиці людини, тобто побудовані на особливостях, характерних для підсвідомих рухів у процесі якої-небудь дії. Динамічні біометричні процедури ідентифікації особистості ґрунтуються на аналізі підписів, особливостей голосу, клавіатурного почерку, інших ознаках складних підсвідомо керованих рухів.

Привабливою рисою систем динамічної ідентифікації є те, що вони здатні паралельно з ідентифікацією оцінювати поточний психічний стан особистості. Динаміка підпису та динаміка відтворення голосом ключової фрази істотно змінюється, наприклад, при сп'янінні або при попаданні особистості в стресовий стан. З цієї причини динамічні методи розглядається як психологічні. Розглянемо деякі з цих методів:

• Аналіз почерку. Як правило, для цього виду ідентифікації людини використовується його підпис. Аналізується як сама підпис (ступінь схожості накреслень), так і динамічним характеристикам написання. Наприклад, вчені з Римського університету, що проводили роботи під керівництвом Джузеппе Шірріпа Спаньоло, розробили тривимірну технологію аналізу рукописних написів, що дозволяє з дуже високою точністю ідентифікувати автора документа або підпису. Система виявляється мікроскопічні поглиблення, залишені ручкою на папері, і "ямки", що утворюються в місцях перетину ліній. У результаті може бути складений своєрідний "портрет" підпису. Далі, порівнюючи тестований зразок напису з оригіналом, можна без праці виявити підробку. Зокрема, точність розпізнавання в ході експериментів досягла 90 відсотків у загальному випадку і 100 % , коли мова йшла про написи, зробленої кульковою ручкою на папері.

• Аналіз клавіатурного почерку. Основною характеристикою, за якою будується згортка для ідентифікації - динаміка набору кодового слова;

• Аналіз голосу. При цьому аналізуються різні поєднання частотних і статистичних характеристик голосу.

• Аналіз енцефалограми. У процесі електроенцефалографічного дослідження визначається область і інтенсивність електричних імпульсів тривалістю в кілька мілісекунд в мозку пацієнта. Система здійснює моніторинг електричної активності мозку і відсилає інформацію по бездротовому зв'язку на комп'ютер. Далі формується своєрідний цифровий портрет користувача. При подальшої ідентифікації знімається електроенцефалограма порівнюється з раніше записаної, і комп'ютер робить висновок про особистість людини.

• Інші методи, в яких застосовується, наприклад, тривимірне моделювання руху. У банку данського містечка Альсгарде під час грабежу один з двох злочинців вбив відвідувача (Sec.ru). Система охоронного телебачення DigiEye зареєструвала подію. Однак, незважаючи на реєстрацію зображень, поліція не змогла відразу ідентифікувати грабіжників, які були в капюшонах. Була використана нова технологія, яка об'єднує зображення, отримані за допомогою відеоохоронної системи та фотограмметричне програмне забезпечення PhotoModeler. Методика фотограмметричних вимірювань генерує точні 3D моделі і точні вимірювання пропорцій тіла по зображеннях охоронного телебачення. Анімація реберних моделей людей, дає можливість з'ясувати, чи є пропорції тіла і руху підозрюваного ідентичними пропорціям тіла і рухам зловмисника. Доказ, забезпечене фотограмметричними зображеннями PhotoModeler дозволило знайти і покарати злочинців.

2. Застосування біометричної аутентифікації.

Переходячи до огляду застосувань систем біометричної аутентифікації відзначимо, що застосування можна розділити на два типи: "відкриті" системи (з користувачами, переважно незнайомими з правилами поведінки, або з "недисциплінованими" користувачами) і "закриті" системи (з користувачами, від яких вимагається суворе виконання певних правил поведінки). Між цими двома граничними типами існує більш-менш безперервне розподіл інших застосувань. 

До відкритих систем відносяться застосування в банківських та фінансових установах. Рівень контролю поведінки користувачів тут визначається обмеженнями пристроїв захисту, які вбудовані в термінали, наприклад, пристроями для відтворення підпису або механічними обмежувачами положення руки при аутентифікації з геометрії руки або положення пальців при дактилоскопічної аутентифікації.

Закриті системи характеризуються керованим доступом співробітників та інших користувачів до ресурсів (наприклад, до операційної системи ЕОМ) чи винятковим доступом спеціально відібраного персоналу (наприклад, до систем управління зброєю).

Загалом, для отримання доступу до такої системи претендент повинен певним чином обґрунтувати необхідність доступу і проявити правильне відношення до системи безпеки. Закриті системи повинні мати захист вищого рівня від проникнення зловмисників і допускати відмова в обслуговуванні дуже невеликої частини запитів законних користувачів.

Пропускна спроможність системи управління доступом може бути підвищена шляхом комбінування двох або більше пристроїв безпеки (за умови їх незалежності). Прикладом може служити спільне застосування пластикових карток та персональних ідентифікаторів PIN. Ясно, що можливе сумісне застосування засобів біометричної аутентифікації з іншими засобами аутентифікації, наприклад "картка-підпис", "жетон-голос".

Біометричні пристрої аутентифікації можуть бути включені в систему безпеки, як і будь-які інші периферійні пристрої, за умови, що лінія, що з'єднує такий пристрій із центральною частиною системи, захищена від зловмисних дій. Основні проблеми пов'язані з контролем, зберіганням і транспортуванням "образів" користувачів. Навіть якщо запис образу складає всього декілька десятків байт, зберігання її в центральній базі даних з великою кількістю користувачів викликає додаткові проблеми забезпечення безпеки, швидкості доступу та затримки передачі по завантажених лініях оперативних служб. Тому простим рішенням цих проблем може бути перехід до записів образів, вносяться самими користувачами.

Для цієї мети використовуються персональні магнітні картки, пізніше стали застосовуватися електронні картки. Таке рішення довело свою надійність при численних випробуваннях в різних практичних умовах. При цьому знижувався рівень негативної аутентифікації законних користувачів. Інтелектуальні електронні картки з пам'яттю та програмними можливостями дозволяють включати в них цифровий образ їх власників і виконувати частину операцій аутентифікації в середині картки, що виключає можливість перехоплення образу користувача при передачі його в пристрій аутентифікації.

Багатошарова структура карток дозволяє включати в них відповідні перетворювачі для аутентифікації по голосу або підпису. Таким чином, картка може бути перетворена в повністю автономний прилад. Але залишається проблема захисту каналу зв'язку картки з головною ЕОМ.

Широке поширення біометричних систем поки стримується відсутністю стандартів на них. Виробники систем керуються своїми внутрішніми нормативами. Але дослідження та розробки систем тривають. Вони зосереджені на створенні нових версій пристроїв і систем (друге покоління), що характеризуються більш високою пропускною здатністю, зниженим рівнем відмов в аутентифікації законних користувачів, меншою вартістю і великими можливостями інтеграції.

3. Методи ідентифікації, системи ідентифікації (біометричні технології)

Всі біометричні системи працюють практично за однаковою схемою. По-перше, система запам'ятовує зразок біометричної характеристики (це і називається процесом запису). Під час запису деякі біометричні системи можуть попросити зробити декілька зразків для того, щоб скласти найбільш точне зображення біометричної характеристики. Потім отримана інформація обробляється і перетворюється в математичний код. Крім того, система може попросити призвести ще деякі дії для того, щоб «приписати» біометричний зразок до певного людині. Наприклад, персональний ідентифікаційний номер (PIN) прикріплюється до певним зразком, або смарт-карта, що містить зразок, вставляється в зчитувальний пристрій. У такому випадку, знову робиться зразок біометричної характеристики і порівнюється з представленим зразком.

Ідентифікація по будь біометричної системі проходить чотири стадії:

• Запис - фізичний або поведінковий зразок запам'ятовується системою;

• Виділення - унікальна інформація виноситься з зразка і складається біометричний зразок;

• Порівняння - збережений зразок порівнюється з представленим;

• Збіг / розбіжність - система вирішує, чи збігаються біометричні зразки, і виносить рішення.

Переважна більшість людей вважають, що в пам'яті комп'ютера зберігається зразок відбитка пальця, голосу людини або картинка райдужної оболонки його ока. Але насправді в більшості сучасних систем це не так. У спеціальній базі даних зберігається цифровий код довжиною до 1000 біт, який асоціюється з конкретною людиною, яка має право доступу. Сканер або будь-яке інше пристрій, що використовується в системі, зчитує певний біологічний параметри людини. Далі він обробляє отримане зображення або звук, перетворюючи їх у цифровий код. Саме цей ключ і порівнюється з вмістом спеціальної бази даних для ідентифікації особи.

Статичні методи ідентифікації:

За відбитком пальця

В основі цього методу лежить унікальність для кожної людини малюнка папілярних візерунків на пальцях. Відбиток, отриманий за допомогою спеціального сканера, перетвориться в цифровий код (згортку), і порівнюється з раніше введеним еталоном. Дана технологія є найпоширенішою в порівнянні з іншими методами біометричної аутентифікації.

За формою долоні

Даний метод побудований на геометрії кисті руки. За допомогою спеціального пристрою, що складається з камери і декількох підсвічувати діодів, які, включаючись по черзі, дають різні проекції долоні, будується тривимірний образ кисті руки, за яким формується згортка і ідентифікується чоловік.

По розташуванню вен на лицьовій стороні долоні

З допомогу інфрачервоної камери зчитується малюнок вен на лицьовій стороні долоні або кисті руки. Отримана картинка обробляється і по схемі розташування вен формується цифрова згортка.

За сітківці ока

Точніше це спосіб називається ідентифікація по малюнку кровоносних судин очного дна. Для того щоб цей малюнок став видний, потрібно подивитися на віддалену світлову точку, очне дно підсвічується і сканується спеціальною камерою.

По райдужній оболонці ока

Малюнок райдужної оболонки ока також є унікальною характеристикою людини. Для її сканування існують спеціальні портативні камери зі спеціалізованим програмним забезпеченням. Упізнання відбувається наступним чином. Камера захоплює зображення частини особи, з якого виділяється зображення ока. З зображення ока виділяється малюнок райдужної оболонки, за яким, будується цифровий код для ідентифікації людини.

За формою особи

У цьому методі ідентифікації будується тривимірний образ обличчя людини. На обличчі виділяються контури брів, очей, носа, губ і т.д., обчислюється відстань між ними і будується не просто образ, а ще безліч його варіантів на випадки повороту особи, нахилу, зміни виразу. Кількість образів варіюється залежно від цілей використання даного способу (для аутентифікації, верифікації, віддаленого пошуку на великих територіях і т.д.).

За термограмою особи

В основі даного способу ідентифікації лежить унікальність розподілу на обличчі артерій, що постачають кров'ю шкіру, які виділяють тепло. Для отримання термограмми, використовуються спеціальні камери інфрачервоного діапазону. На відміну від ідентифікації за формою обличчя, цей метод дозволяє розрізняти близнят.

За ДНК

Переваги даного способи очевидні. Однак, існуючі в даний час методи отримання та обробки ДНК, займають так багато часу, що можуть використовуватися тільки для спеціалізованих експертиз.

Інші методи статичної ідентифікації

Існують і інші методи ідентифікації за біометричними характеристиками чоловік. Тут описані лише найпоширеніші з них. Наприклад, є такі унікальні способи, як ідентифікація по піднігтьовому шару шкіри, за обсягом зазначених для сканування пальців, формі вуха, запаху тіла і т.д.

Динамічні методи:

Динамічні методи біометричної аутентифікації ґрунтуються на поведінковій (динамічній) характеристиці людини, тобто побудовані на особливостях, характерних для підсвідомих рухів у процесі відтворення якого-небудь дії.

По рукописному почерку

Як правило, для цього виду ідентифікації людини використовується його розпис (іноді написання кодового слова). Цифровий код ідентифікації формується, залежно від необхідного ступеня захисту та наявності обладнання (графічний планшет, екран кишенькового комп'ютера Palm і т.д.), двох типів:

• По самій розпису (для ідентифікації використовується просто ступінь збігу двох картинок);

• За розписом і динамічними характеристикам написання (для ідентифікації будується згортка, в яку входить інформація по розпису, тимчасовим характеристикам нанесення розпису і статистичним характеристикам динаміки натиску на поверхню).

За клавіатурним почерком

Метод в цілому аналогічний описаному вище, але замість розпису використовується якесь кодове слово (коли для цього використовується особистий пароль користувача, таку аутентифікацію називають двухфакторною) і не потрібно ніякого спеціального устаткування, крім стандартної клавіатури. Основною характеристикою, за якою будується згортка для ідентифікації, є динаміка набору кодового слова.

По голосу

Це одна з найстаріших біометричних технологій. В даний час її розвиток активізувалося, їй пророкували велике майбутнє і широке використання в побудові «інтелектуальних будівель». Існує досить багато способів побудови коду ідентифікації по голосу, як правило, це різні поєднання частотних і статистичних характеристик голосу.

Інші методи динамічної ідентифікації

Для даної групи методів також описані тільки найпоширеніші методи, існують ще такі унікальні способи - як ідентифікація по руху губ при відтворенні кодового слова, за динамікою повороту ключа в дверному замку і т.д.

Застосування

Біометричні технології активно застосовуються в багатьох областях пов'язаних із забезпеченням безпеки доступу до інформації та матеріальним об'єктам, а також в задачах унікальної ідентифікації особистості, з метою:

• Контролю доступу ;

• Захисту інформації ;

• Ідентифікації клієнтів.

Стандарти

BioAPI є стандартом BioAPI Consortium, розробленим спеціально для уніфікації програмних інтерфейсів програмного забезпечення розробників біометричних пристроїв.

AAMVA Fingerprint Minutiae Format / National Standard for the Driver License / Identification Card DL/ID-2000 - американський стандарт на формат представлення, зберігання та передачі відбитків пальців для водійських прав. Сумісний із специфікаціями BioAPI і стандартом CBEFF.

CBEFF ( Common Biometric Exchange File Format ) - єдиний формат подання біометричних даних, який пропонується для заміни біометричних форматів, використовуваних виробниками різних сегментів ринку біометричних систем, в своєму обладнанні і програмному забезпеченні. При створенні CBEFF були враховані всі можливі аспекти його застосування, в тому числі криптографія, багатофакторна біометрична ідентифікація та інтеграція з картковими системами ідентифікації.

CDSA / HRS (Human Recognition Services) - біометричний модуль в архітектурі Common Data Security Architecture, розробленої Intel Architecture Labs і схваленого консорціумом Open Group. CDSA визначає набір API, що представляють собою логічно пов'язане безліч функцій, що охоплюють такі компоненти захисту, як шифрування, цифрові сертифікати, різні способи аутентифікації користувачів, в список яких завдяки HRS додана і біометрія. CDSA / HRS сумісний зі специфікаціями BioAPI і стандартом CBEFF.

ANSI / NIST - ITL 1-2000 Fingerprint Standard Revision - американський стандарт, що визначає загальний формат подання та передачі даних за відбитками пальців, особі, натільним шрамам й тату для використання в правоохоронних органах США.

У Росії питання стандартизації перебувають у віданні відповідного підкомітету Національного технічного комітету з стандартизації ТК 355, який з 2003 року представляє РФ у міжнародному підкомітеті з стандартизації в галузі біометрії ISO / IEC JTC1/SC37 "Biometrics" (ISO / IEC СТК 1/ПК37 «Біометрія»).